Відчуваємо своє тіло

Педагог зауважує, що вміння відчувати своє тіла допомагає нам заспокоїтися й розслабитися. Зосередивши свою увагу на самопочутті свого тіла, ми можемо сповільнити частоту серцевих скорочень і відчути себе більш комфортно навіть у стресовій ситуації. Коли ми почуваємося розслабленими та спокійними, нам легше керувати своїм емоційним станом, спілкуватися та взаємодіяти з іншими.

1. Педагог пропонує дітям заплющити очі, покласти долоні на живіт і зробити довгий глибокий вдих носом і подумки порахувати від 1 до 5.
2. Далі педагог пропонує дітям спрямовувати свою увагу на різні частини тіла, починаючи від пальців ніг і до голови. Педагог також спокійно й повільно ставить дітям запитання (учасникам не потрібно відповідати вголос), які допомагають концентрувати увагу на певних відчуттях у тілі:
   • Відчуйте свої ноги. Як ви їх відчуваєте? Вони важкі чи легкі?
   • А що ви відчуваєте в руках? Вони гарячі чи холодні?
   • Зверніть увагу на пальці рук. Чи вони перебувають у стані спокою чи рухомі?
   • Чи відчуваєте ви напругу? Де саме?
3. Щоразу коли педагог пропонує дітям зосереджувати увагу на іншій частині тіла, він також заохочує дітей зробити декілька повільних глибоких вдихів і видихів.

• Як ви почувалися перед початком активності? (Наприклад: напругу, швидке серцебиття тощо.) Чи відбулися певні зміни у вашому тілі після активності? Які саме?
• У яких ситуаціях активність «Відчуваємо своє тіло» стала б вам у нагоді?
• Чому, на вашу думку, корисно зосереджуватися на відчуттях у своєму тілі?
• Як би ви змінили цю взаємодію наступного разу?

Для учнів початкових класів:

• За потреби педагог може запропонувати дітям доторкнутися рукою до тієї частини тіла, про яку він говорить.
• Педагог може запропонувати дітям уявити, як вони малюють своє тіло, починаючи з пальців ніг і закінчуючи головою, і обговорити, якими кольорами вони зобразили б різні частини тіла і чому обрали саме такі кольори.

Для учнів 5-6 класів:

• Педагог може запропонувати дітям об’єднатися в команди та спробувати себе у ролі ведучого цієї активності. Педагог звертає увагу дітей на те, що надзвичайно важливо говорити спокійно, тихо та повільно, щоб допомогти учасникам позбутися будь-якої напруги в тілі.