Практики підтримки благополуччя педагогів

Починаємо взаємодію

Упродовж кожного дня ми ведемо внутрішній діалог із самими собою. Те, про що ми думаємо, у стресових чи складних життєвих ситуаціях, впливає на наші емоції та поведінку. Наприклад, коли все йде шкереберть, люди можуть почати критикувати власні ідеї та рішення, що може деструктивно позначатися на впевненості в собі. Однак звертаючи увагу на хід думок і змінюючи моделі мислення, ми можемо підтримувати себе й розвивати усвідомленість. Усвідомлення власних почуттів, думок і моделей поведінки може допомогти нам почати ставитися до себе так, як би ми це робили стосовно іншої близької людини - з турботою, добром і розумінням. Для підтримки власного благополуччя й розвитку усвідомленості ви можете почати вести особистий щоденник або ж перетворити активність «Внутрішній діалог» на рутину чи звичку.

Хід активності

Розвиток усвідомленості

  1. Для початку почніть звертати увагу, коли і як ви ведете внутрішній діалог упродовж дня чи декількох днів.
  2. Щоразу коли ваш внутрішній голос буде засуджувати чи критикувати ваші дії, промовляйте подумки чи запишіть у щоденнику: «Я помічаю / Я чую».
  3. Поміркуйте, яка подія, ситуація чи досвід спричинив самокритику. Записи у щоденнику можуть допомогти вас зосередити більше уваги на саморефлексії, щоб глибше проаналізувати хід думок вашого внутрішнього голосу. Ви також можете фіксувати ті фрази / речення, які ваш внутрішній голос використовує під час діалогу.

Зміна внутрішнього діалогу 4. Коли ви краще пізнаєте свій внутрішній голос, ви зможете будувати більш добрі й турботливі взаємини з собою. 5. Щоразу, коли ви помічаєте самокритику чи осуд, уявляйте, що близька для вас людина звернулася по допомогу в ідентичній ситуації. 6. Поміркуйте, щоб ви сказали цій людині, які фрази підтримки використали, щоб підбадьорити та підтримати ї ї (наприклад: «Ти дуже багато працювала», «Ти зробив усе можливе», «Ти заслуговуєш на відпочинок» тощо). 7. Створіть список фраз і речень, до якого ви зможете звертатися, щоб допомогти внутрішньому голосу не критикувати, а навпаки - піклуватися про ваш емоційний стан і підтримувати вас.

Рефлексія

  • Які емоції у вас виникали під час активності? Прийміть ці почуття, якими б вони не були.
  • Наскільки легко чи складно вам було перейти від самокритики до турботи про себе під час внутрішнього діалогу?
  • У який спосіб ви можете розвивати усвідомленість і зробити цю активність щоденною практикою?